ВГОРУ
UA | RU
Перший в Україні весільний онлайн організатор
весільний
ОНЛАЙН
організатор

Полетіли Заміж

 Рано чи пізно,  дилема все ж таки постає: як провести цей день?  У жінок все просто: хоче казку, щонайменше «Попелюшку»! Неодмінно треба карету, білих коней, багато квітів, вишуканий зал і ще з півсотні абсолютно необхідних атрибутів, без яких свята не буде. І вона посеред того всього – вся така принцеса в білій сукні, купається в захоплених поглядах перехожих…

 Екскюз мі!.. Вибачте! Ви десь там часом не бачили невисокого чоловіка в темному костюмі? То я… Стою поруч, радісно усміхаюсь, ловлю солодкі моменти труімфу своєї коханої. Мені приємно: все ніби добре, організовано на найвищому рівні, все працює, як годинник – я ж топ-менеджер, як не як, – сам домовлявся, сам платив.  Проте в короткі хвилини, коли є нагода залишитись на одинці зі своїми думками, мою душу починають шкребти коти: щось не так, якось не в своїй тарілці я… Передчуття нескінченних шаблонних тостів із побажаннями «щастя-здоров’я», «народжування потомства» та «міцної сім’ї» змушують мене хвилюватись.  І це я ще не встиг подумати про тітку Славку & Ко зі свитою із Новояворівська, які на другій годині забави почнуть затягувати «Горіла сосна»! «Ех, – подумки говорю собі, – Тре відбути програму». 

 Програму?!  То це я, за свої гроші, на своєму святі, відбуваю ПРОГРАМУ?!  Знову?.. Зізнаюсь, Ваш покірний слуга вже мав нагоду один раз сказати «так». І весілля було, і гостина. І все за програмою, зі співами і танцями, і тіткою Славкою. Пережив, відбув. Усе, як має бути.  А у спогадах залишилась лише парубоцька вечірка за дві доби до дня Х  з двома найближчими друзями. 

 Раптом пригадались Балкани, куди зірвався та полетів на декілька днів минулого року.  От взяти би Її та ще декілька найближчих людей та рванути  на ту терасу в ресторані з видом на рів’єру!  Закрив очі, і ось воно щастя – перед очима: той стіл під винорадною лозою, печена ягнятина, глечики вина, легкий морський бриз.  Чи буває краще свято для обох?  Поки друзі запалюють вогні під гучні балканські мелодії, п’ють за нас, за них, за всіх, ми босоніж гуляємо удвох по пляжі із відкоркованою пляшкою вина… Воно не найдорожче, але точно – найсмачніше, коли «з горла» на пляжі і з Нею! А попереду ще три дні! Три дні, які ми будемо згадувати все життя…

 Я підходжу до Неї, беру за руку і, дивлячись в очі, які я так люблю, говорю: «Кохана, полетіли заміж!».

Mihaello Torres